8 березня. Історія походження
Офіційна версія.
Радянська офіційна версія стверджує: 8 березня обрали на честь страйку, організованого робітницями текстильних фабрик Нью-Йорка 8 березня 1857 року. Вони вимагали покращення умов праці, а саме — світлих і сухих робочих приміщень, 10-годинного робочого дня, рівної платні з чоловіками.
Демонстрантів тоді розігнали. Дарма, що про події у Нью-Йорку немає жодних відгуків у тодішній пресі, а допитливі історики з’ясували, що 8 березня 1857 р. була… неділя. Доволі дивний день для страйку, погодьтесь. Не дивно, що «кульгавій» офіційній версії про 8 березня не вірять, а якщо й вірять, то не до кінця.
Майже офіційна версія.
Клара Цеткін проголосила 8 березня Міжнародним жіночим святом. Але от робітниці текстильних фабрик Нью-Йорка до вибору дати непричетні. За однією з версій, демонстрації американських жінок 8 березня в 1857 році таки були. Однак за свої права боролися тоді не текстильниці з Нью-Йорка, а звичайнісінькі… повії. Робітниці найдавнішої професії пройшли тоді по Манхеттену. Жінки вимагали, аби матросам видали зарплату, адже вони не мали чим заплатити за інтимні послуги, і станом на 8 березня 1857 року вже добряче заборгували повіям. Із такою жіночою турботою про ближнього вийшли того дня американки. Поліція розігнала маніфестації, однак галасу жінки наробили. Цю подію, кажуть, в ті часи навіть назвали «жіночим днем».
8 березня 1910 року відомі німецькі революціонерки Роза Люксембург і Клара Цеткін вивели на вулиці німецьких міст місцевих повій. Вимагаючи припинити безчинства поліції, дозволити їм створити профспілку і в такий спосіб захистити права жінок найдавнішої професії до тих, хто пече хліб, шиє взуття, чи, до прикладу, працівниць текстильних фабрик. Кажуть, Клара тоді таки досягнула свого.